Практикум з курсу «Квалілогія видання» - Навчальний форум
|
Практикум з курсу «Квалілогія видання»
| |
| Iren | Дата: Субота, 2011-11-05, 17.21 | Повідомлення # 1 |
 Підполковник
Група: Администраторы
Повідомлень: 108
Статус: Offline
| У практикумі з курсу «Квалілогія видання» основна увага приділяється системному аналізу якості різних видів видань. Готуючись стати дипломованим фахівцем у галузі видавничої справи та редагування, студент має оволодіти методикою комплексного квалілогічного аналізу видань для того,щоб розрізняти якісну й неякісну видавничу продукцію та бути конкурентоспроможним у цій сфері як професіонал.
Мета практикуму – підвищити фаховий рівень майбутніх редакторів та
видавців, удосконалити техніку квалілогічного аналізу видавничої продукції
та закріпити навички редакторського аналізу видання в цілому та його елементів, підвищити професійну компетенцію у видавничій та редакторській
галузі.
Практикум логічно поглиблює теоретичні відомості вивчених тем курсу
«Квалілогія видання» та попередніх професійно орієнтованих дисциплін,
покликаний виробити практичні навички системного аналізу якості національних видань.
Завдання практикуму є комплексними, виконуються у письмовій формі
як друга модульна контрольна робота. Вимоги до обсягу виконаного завдання – від 0,5 а. а.
Критерії оцінювання: комплексність виконання завдання; культура
оформлення; аналітичність мислення; уміння застосувати здобуті знання
на практиці; досконале оволодіння методологією системного аналізу якості
видань різних видів; орієнтування у змісті виконаної роботи; сумлінність в
опрацюванні, вчасність виконання.
У відповіді потрібно додати файл із виконаним завданням, оформленим згідно вимог.
У темі продублювати зміст прикріпленого файла.
|
| |
| |
| Natalia | Дата: Четвер, 2012-02-16, 23.25 | Повідомлення # 2 |
|
Майор
Група: Проверенные
Повідомлень: 87
Статус: Offline
| Системний аналіз якості видань нетрадиційних форматів
Автор - Наталя Романюк.
В умовах жорсткої конкуренції на книговидавничому ринку дедалі гострішою постає проблема створення оригінальних видань. Видань, які б якісно вирізнялися з-поміж інших змістовим наповненням та художньо-графічним оформленням, поліграфічним виконанням. Однією з ознак, яка виділятиме книгу на полиці книгарні, може бути нестандартний формат. Оригінальний формат може дати редакторові широкі можливості дизайну (наприклад, для виготовлення книги з мистецтва із репродукціями великих полотен). Разом з цим, нетрадиційні формати вимагають більших матеріальних затрат та особливих можливостей поліграфічних підприємств. Таким чином, постає проблема доцільного використання нетрадиційних форматів, урахування типологічних властивостей книги, попиту та купівельної спроможності потенційних споживачів. Актуальним є дослідження якості видань нетрадиційних форматів за допомогою науки квалілогії, науки про якість.
Об’єктом нашого дослідження є книжкові видання нетрадиційних форматів (зокрема мініатюрні).
Предмет дослідження – квалілогічний аналіз якості видань нетрадиційних форматів.
Під час дослідження передбачається вирішення таких завдань: коротке теоретичне обґрунтування доцільності використання нетрадиційних форматів, визначення проблем, які можуть виникнути за умови використання нестандартних форматів, аналіз таких видань (передусім – мініатюрних) із виокремленням естетичних та експлуатаційних показників, релевантності та кондиційності книги.
За форматом (шириною і висотою) книги умовно поділяють на такі групи: 1) книги великого формату (205*260 мм і більші); 2) книги середнього формату (від 120*156 до 170*240 мм); 3) малоформатні (від 107*177 до 100*140 мм); 4) мініатюрні (не більше 100*100 мм); 5) мікрокниги (не більше 10*10 мм).
Як стверджує Вікторія Шевченко, нестандартні формати використовують у випадках, коли стандартні розміри сторінки не дають можливості здійснити задум оформлення. Нестандартні та додаткові формати застосовуються для альбомів, видань з мистецтва, дитячих видань, рекламної продукції, а також для подарункових видань.
Передусім ретельно вивчають, чи варто шукати нестандартний формат, і чи дійсно він надасть виданню необхідного або незвичайного оформлення, і підраховують витрати на папір. Іноді з економічних міркувань обирають один зі стандартних форматів, що якнайбільше підходить до задуманого. Приміром, у форматах октаво (1/32) проміжні розміри зберігають установлені пропорції висоти та ширини, але при маніпулюванні додатковими міліметрами у тому чи іншому напрямку сторінка отримує незвичний вигляд, що може бути творчо використано.
Будь-який нестандартний формат створює чимало труднощів на поліграфічному підприємстві, починаючи з пошуку потрібних форматів паперу, обладнання для фальцювання й до обрізування. Якщо обраний нестандартний формат, технічному редактору треба перевірити: 1) відповідність цього формату друкарській та палітурній техніці; 2) наявність потрібного формату паперу і відсоток його економії; 3) існування можливості швидкого й економічного перевидання або репринту.
Стандартний формат набагато простіший у виготовленні, всі друкарські машини пристосовані до використання стандартних аркушів. При цьому економиться папір, тобто витрат стає менше. Стандартний папір можна обрати будь-якої якості і щільності – це також є перевагою стандартних форматів видань. Читачі нерідко теж надають перевагу виданням стандартних форматів, оскільки вони краще «вписуються» у книжкову полицю.
У поліграфічному виробництві розуміння доцільності диктує незвичні формати у вигляді квадрата або занадто подовженого прямокутника. Квадратні видання зустрічаються рідко. Як навчальні або наукові видання вони надто низькі і надто широкі; як книги, які слід тримати у руці, вони незручні. Пропорції альбомних видань найчастіше визначаються форматом репродукцій. Квадратні та альбомні формати підходять також для нотних видань і для книжок із ілюстраціями поперечних форматів; причому пропорція 4:3 буде кращою за 3:2, переконує Вікторія Шевченко.
Нерідко книги нетрадиційних форматів є дорогими і недоступними широкому колу споживачів. Наприклад, до таких належать великоформатні видання, особливо, коли вони надруковані на високоякісному папері із використанням фарб кількох кольорів. Таким можемо назвати історичний роман Ліни Костенко «Берестечко» київського видавництва «Либідь» 2010 року випуску. Формат видання наближений до квадратного – 60*90/8 (220*245 мм по оправі). Естетичні та експлуатаційні показники цієї книги можемо оцінити найвищим балом. Додатком до книги є електронне видання (аудіозапис). Але коштує така книга більше ста п’ятдесяти гривень.
Ще одним дороговартісним прикладом можемо назвати такий фоліант: Касіян Василь Ілліч. Пророк : літ.-мист кн. / [Іл.. В. І. Касіяна ; Літ.-мист. Есе Я. П. Гояна ; Редакція, підготов. іл. О. Б. Гоян]. — К. : Веселка, 2006. — 430 с. : іл. — (Б-ка Шевченк. ком.).
У цьому виданні, як і в попередньому, зазначений формат видання – 60*90/8, але після обрізки висота блоку більша: 224*295 мм по оправі. Сама палітурка максимально лаконічна: на однотонному тлі кольору мішковини у верхній частині тисненням та золотавою фарбою вибито «Василь Касіян. Пророк». І все. Якість матеріалів, точність виконання додають цій книзі своєрідної аристократичності. Поверх оправи одягнена суперобкладинка, її оформлення використане з метою привернення уваги: на титульній стороні, крім назви, портрет Шевченка та знак «Бібліотеки Шевченківського комітету», на звороті – слова-звернення та портрети Василя Касіяна та Яреми Гояна. На клапанах – вислови Тараса Шевченка. Вписуються в дизайн усього видання й форзаци – квіткові орнаменти світло-жовтого кольору по коричневому тлі. Книжковий блок надрукований на глянцевому папері, це доречно для розміщення десятків якісних репродукцій.
Ми спробуємо проаналізувати кілька мініатюрних (або наближених до мініатюрних видань), які, на нашу думку, заслуговують на увагу і є позитивними прикладами використання нетрадиційних форматів у книговиданні. Будемо враховувати естетичні показники, експлуатаційні, кондиційність та релевантність книги.
Перше з аналізованих видань: Франко Іван. Лірика / Іван Франко ; укладач І. І. Дорошенко ; художник Є. І. Безніско. — Львів : Вища школа, 1984 с. — 104 с.
Ця збірка була видана в період СРСР (наголосимо: коли книговидання перебувало у набагато кращому становищі, ніж нині: книги розповсюджувалися тисячними тиражами, штати редакцій складалися із багатьох кваліфікованих працівників). Формат видання – 70*108/128 (67*90 мм). Дизайн цієї мініатюри – досить лаконічний. Кольорова гама – біло-чорно-коричнева. Оправа покрита плівкою, шрифтове оформлення (білі літери на коричневому тлі) поєднується із декоративними елементами. Книжковий блок – на крейдованому папері. На ньому чітко та якісно надруковані чорно-білі зображення: портрет Франка на фронтисписі та кілька ілюстрацій до творів. Тож естетичні показники вважаємо такими, що можуть задовольнити споживача.
Експлуатаційні показники: оправа захищає сторінки від пошкоджень, прикріплена до книжкового блоку за допомогою слизури, шиття нитками надійне, кут розкриття блоку широкий. Мініатюрний формат сам по собі як додає зручності користування книгою, так і ускладнює роботу з нею. З одного боку, таке видання можна взяти з собою будь-куди (на відміну від великих фоліантів, з якими найзручніше працювати за столом, а не в «польових» умовах), з іншого боку, малий формат передбачає шрифт зниженого кегля, який може ускладнити читання для людей із поганим зором.
Стандарти до оформлення сторінки мініатюрних книжкових видань не висувають таких чітких вимог, як до видань традиційних форматів.
Квалілогія передбачає також оцінку корисності книги. «Лірика» Івана Франка – літературно-художнє видання, масове, може зацікавити широке коло читачів. А через свій нетрадиційний формат може стати гарним подарунком.Додано (2012-02-16, 23.25)
---------------------------------------------
Наступне видання, яке ми проаналізуємо: Шевченко Тарас. Тополя / Тарас Шевченко ; ілюстрації В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1984. — 96 с.
Воно також належить до радянської епохи. Його формат удвічі більший, ніж у попереднього видання, – 70*108/64 (90*130 мм). Оправа обрамлена тканиною, на ній та форзацах використовуються зелено-коричневі барви. Також є суперобкладинка. Оформлена з використанням фарб гірчичного кольору, на нашу думку, для такого художнього видання це недоречно. Але наявність цієї суперобкладинки додатково захищає книгу, тож до експлуатаційних показників вона додає балів. Для цієї книги використано офсетний папір, але це її не знецінює. Як і в попередньому зразку, тут використовуються чорно-білі зображення6 на фронтисписі – портрет Шевченка, по всьому виданню – ілюстрації до поезій (талановито нарисована графіка).
Редактори дотрималися стандартів, тож у нас немає зауважень до кондиційності книги.
Стосовно її релевантності, то утилітарні функції подібні, як і в «Ліриці» Франка – приносити естетичне задоволення від класики. Книга розрахована на масового читача.
Останнім часом видавництва оновили традицію видавати книги мініатюрних форматів. Одне з таких – харківське видавництво «Фоліо», яке випустило у світ цілий ряд подібних книг (тематика орієнтована на широке коло читачів).
Тож деякі досягнення книговидавничого ринку вже незалежної України покажемо на прикладі такого літературно-художнього видання: Чари ночі. Українська любовна лірика / Художник-оформлювач Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків : Фоліо, 2008. — 256 с.
Формат – 70*90/64 (85*112 мм). Його дизайн відразу свідчить про те, що одна з основних функцій – подарункова. Оправа – зеленого кольору із золотистим тисненням (назва книги та зображення дівочого обличчя). Художньо-технічне оформлення книжкового блоку свідчить про ширші поліграфічні можливості, порівняно із тими, як існували в середині вісімдесятих років минулого століття. Зокрема на форзацах бачимо повнокольорові репродукції картини, надрукованої офсетним способом (хоча вбрання намальованих героїв дещо не вписується в рамки уявлень про традиційний одяг українців). А на кожній із двохсот п’ятдесяти шести сторінок є фонове зображення (рослинні орнаменти тьмяно-жовтого кольору). Крім цього, є чорно-білі рисунки та декоративні елементи (квіти, геометричні узори). Як естетичності, так і зручності в користуванні додає книзі червона стрічка-закладка.
Експлуатаційні показники мініатюри оцінюємо на «відмінно»: якісна тверда палітурка, цупкий офсетний папір, надійне скріплення, максимально широкий кут розкриття блоку. Кегль шрифту (як і формат книги) більший, ніж, скажімо, у «Ліриці» Франка, яку ми аналізували вище. Це додає зручності читання збірки.
Видання за цільовим призначенням літературно-художнє, масове. За невеликими винятками, зміст і форма гармоніюють. Також варто відзначити вдале поєднання ціни та якості: у 2010 році ця книжка коштувала 27 гривень, що доступно для широкого кола читачів (на відміну, скажімо, від «Берестечка», про яке ми вже зазначали).
Зазвичай книги-мініатюри використовують для віршованого тексту, що ми продемонстрували вище. Також подібні формати є доречними для кишенькових словників.
Німецько-російський словник (Липшиц Ольга. Карманный немецко-русский словарь / Липшиц Ольга Давыдовна. — Изд. 16-е, стереотип. — М. : Русский язык, 1978. — 594 с.) привернув би увагу навіть людини, яка не зацікавлена ні німецькою, ні російською мовами. Адже його формат – 70*90/128 (57*85 мм). Це видання не вирізняється ні дизайном, ні якістю поліграфічних матеріалів. Обкладинка блакитна, без будь-яких елементів, крім шрифтових. Папір друкарський, сірий. Основне, що привертає увагу до книги, – це мініатюрний розмір. Цей словник справді можна назвати кишеньковим, адже він менший за долоню, не додасть труднощів у похідних умовах. Але порушенням кондиційності можемо назвати неузгодження назви на обкладинці та в бібліографічному описі: на обкладинці зазначено «Немецко-русский словарь» (з дублюванням німецькою мовою), а в анотації – «Карманный немецко-русский словарь». Також необхідно зауважити, що таке маленьке видання не може повністю виконати основну функцію словника – довідкову, адже не вмістить усього необхідного об’єму слів. Зате воно послужить хорошим експонатом у колекції бібліофілів.
Краще цю утилітарну функцію виконає видання хоч і наближене до мініатюрного, але в кілька разів більше за описане: Англо-український і українсько-англійський словник для школярів + граматика. — К. : Логос, 1998. — 672 с.
Його формат – 70*108/64 (85*130 мм). Оформлення палітурки – шрифтове із використанням невеликих прапорів України та Великої Британії. Форзаци використано із рекламною метою (видавці рідко використовують цей прийом, нехтуючи такими цінними частинами книги, як зворот обкладинки, корінець, форзац, клапани, для самореклами). Це видання не досконале з погляду кондиційності. В каталожній картці знак автора подано не за назвою книги, як би мало бути, а за редактором (Х 68), що може ускладнити роботу з книгою в бібліотеках.
Отож, можемо підсумувати, що видання нетрадиційних форматів надають дизайнерам ширший простір для творчості, для створення оригінальної книги. При цьому слід пам’ятати, що нестандартні формати створюють додаткові незручності під час їхнього поліграфічного відтворення, супроводжуються втратами матеріалів (скажімо, на обрізку блоків). Видання меншого або більшого розмірів за стандартні можуть стати хорошим подарунком. Але якщо фоліанти дорогі і доступні невеликій кількості споживачів, то мініатюрні та кишенькові видання, зазвичай, дешевші, хоча викликають не менше зацікавлення. Мініатюрні видання нерідко стають частиною колекції бібліофілів, тож їхні утилітарні функції змінюються. Відповідно, змінюється й підхід у квалілогічному оцінюванні книги (дрібний шрифт або мала кількість слів у словнику не розцінюються як недоліки). Навіть вимоги стандартів до таких видань спрощені. Основне завдання редактора – визначити, настільки доцільно використовувати нестандартний формат. У першу чергу – з огляду на вимоги, попит та купівельну спроможність споживачів.
Використані джерела
1. Англо-український і українсько-англійський словник для школярів + граматика. — К. : Логос, 1998. — 672 с.
2. Касіян Василь Ілліч. Пророк : літ.-мист кн. / [Іл.. В. І. Касіяна ; Літ.-мист. Есе Я. П. Гояна ; Редакція, підготов. іл. О. Б. Гоян]. — К. : Веселка, 2006. — 430 с. : іл. — (Б-ка Шевченк. ком.).
3. Липшиц Ольга. Карманный немецко-русский словарь / Липшиц Ольга Давыдовна. — Изд. 16-е, стереотип. — М. : Русский язык, 1978. — 594 с.
4. Франко Іван. Лірика / Іван Франко ; укладач І. І. Дорошенко ; художник Є. І. Безніско. — Львів : Вища школа, 1984 с. — 104 с.
5. Чари ночі. Українська любовна лірика / Художник-оформлювач Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків : Фоліо, 2008. — 256 с.
6. Шевченко В. Художньо-технічне редагування : підруч. / Вікторія Шевченко. — К.: Паливода А. В., 2010. — С. 104–106.
7. Шевченко Тарас. Тополя / Тарас Шевченко ; ілюстрації В. І. Лопати. — К.: Дніпро, 1984. — 96 с.
8. Энциклопедия книжного дела. — М. : Юристъ, 1998. — 532 с.
Повідомлення відредагував Natalia - Четвер, 2012-02-16, 23.24 |
| |
| |
| Лера | Дата: Понеділок, 2012-02-20, 20.18 | Повідомлення # 3 |
 Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 17
Статус: Offline
| Жовтун В., 53 група
Квалілогічний аналіз видань як складових видавничих проектів
Мета: ознайомлення із видавничими проектами провідних українських видавництв, які підтримують ініціативи науковців у популяризації мистецьких здобутків найкращих українських письменників і поетів; визначення критеріїв якості видавничого проекту.
Об’єкт дослідження: специфіка упорядницької роботи над проектом видання (розробка концепції, планування змістового наповнення, режисура та архітектоніка видання).
Видання для квалілогічного аналізу:
1. Мандрівки і риболов: Природа у творчості Володимира Свідзінського й Максима Рильського / Упорядник В. Панченко. – К. : Факт, 2002. – 344 с. – (Літ. проект «Текст + контекст». Знакові літературі доробки та навколо них).
2. Сорочинський ярмарок на Невському проспекті: Українська рецепція Гоголя / Упорядник В. Агеєва. – К. : Факт, 2002. – 344 с. – (Літ. проект «Текст + контекст». Знакові літературні доробки та навколо них).
Видавничий проект – покрокова розробка і реалізація концепції видання або видань, які презентують те чи інше історичне, культурне, літературне надбання у привабливій редакторсько-видавничій формі. Видання, які виходять у світ у межах реалізації конкретного видавничого проекту, вирізняються ідейно-тематичною єдністю, стильовими особливостями в оформленні; можуть приурочуватися до конкретних подій, часто ініціюються громадськими організаціями, підтримуються національними та світовими науковими общинами, можуть створюватися редакційним колективом у постійному складі, під керівництвом одного і того ж упорядника, автора, дослідника, мецената тощо.
Типологічні особливості видавничих проектів: кон’юнктурні (видання, поява яких зумовлена конкретно суспільно-історичними умовами, пристосування до тієї чи іншої обстановки й використання її у своїх інтересах), ексклюзивні (оригінальне видання – за змістом і формою, без претензії на масовість накладів, розраховане на обмежене коло споживачів), безпрограшні, біографічні (наприклад, серія видань з української персоналістики), книги-сенсації (закулісся політичної, державницької та артистично-спортивної еліти і не тільки); літературні, соціальні, культурологічні, історичні.
Серйозні видавництва розробляють різноманітні видавничі проекти, оскільки це завжди було справою честі першим увічнити те чи інше явище в конкретному книжковому виданні, яке охоче придбають і колекціонери, і пересічні читачі, і бібліотеки та різноманітні організації. Таке видання дає широке поле для творчості усього редакційного колективу, адже йдеться не про пересічний друк, а про річ, яку купуватимуть для багаторазового читання чи перегляду.
Прогнозований попит на конкретне друковане видання залежатиме від цілого ряду чинників, з-поміж яких не другорядні – автор, назва, рівень художнього оформлення і поліграфічного виконання, ефективність заздалегідь проведених промоційних та рекламних акцій [1, с. 77-78].
В оцінці якості видавничих проектів беремо до уваги зовнішні та внутрішні критерії. Оформлення та зміст – дві нерозривні складові друкованого твору. Цікавий, якісно написаний твір може не знайти свого читача, якщо оформлення буде суперечити тематиці або читацькому призначенню твору [3, с. 44].
Розгянемо складові зовнішньої структури: оправа, каптал, форзац – це технологічні та експлуатаційні показники якості. Дизайн видань витриманий в єдиному ідейно-тематичному стилі, що характеризується як зовнішніми, так і внутрішніми складниками. Це й оформлення вхідних і вихідних відомостей на сторінках видань, розміщення службового та допоміжного апарату, видільні елементи, колонцифри, колонтитули, змістове оформлення і т. д.
Однак перший етап роботи редактора над художнім виданням – оцінка рукопису з точки зору його придатності та доцільності опублікування. Редактор повинен вирішити чи зацікавить цей рукопис читача чи ні [2].
Концепція видання визначає структуру видання, його інформаційне наповнення та естетичний вигляд. Створити концепцію – означає спроектувати майбутнє видання. Завдання редактора, що проектує книгу, знайти і обґрунтувати її параметри як за типологічними ознаками, так і за оформленням – художнім, технічним, форматом, обкладинкою.
Концепція проекту – це попередній план впровадження видавничої ідеї проекту, який подається керівнику видавництва або редактору з метою оцінки перспективності цієї пропозиції. Цілі та завдання проекту повинні бути чітко сформульовані, тому що тільки за таких умов можливий наступний крок – формування основних характеристик проекту (попит на видання проекту; тривалість проекту; складність проекту; співвідношення витрат та результатів проекту).
Упоряднику літературних проектів, окрім володіння суто фаховими навичками, необхідно знати специфіку літературної праці та легко орієнтуватися в типології художніх творів та їх видань. Потрібно також визначити склад тексту (моновидання, збірники, вибрані твори) та цільове призначення.
У нашому випадку це видання науково-масового типу. Такі видання покликані задовольняти потреби кваліфікованих читачів, що виявляють підвищений інтерес до творчості даного письменника, а також спеціалістів, що не досліджують цей профіль .Науково-масові видання повніше представляють творчість письменника, окремі його періоди і жанри: включають твори, що не перевидавалися за життя письменника, не публікувалися статті і листи, які зберегли історико-літературне значення для сучасного читача. Також в таке видання можуть входити твори, які автор не включав до збірки і зібрання творів. Так оприлюднюється воля автора щодо складу своїх видань [2]. У науково-масових видань – свій тип апарату: видавнича передмова, преамбула до коментарю, коментар і покажчик. У передмові стисло характеризується видання, його найважливіші риси. Основне місце займає історико-літературний коментар. Зазвичай це науково-популярна літературознавча стаття, яка допомагає кваліфікованому читачеві зрозуміти художні особливості творів і творчості письменника, історію їх створення і навіть, нерідко, історію самих текстів.
Випуск у світ науково-масових видань – це показник значною мірою текстологічної вивченості літературної спадщини письменника, його найважливіших творів. Нерідко вони є певним етапом у підготовці до виходу наукового або академічного видання. Нерідко науково-масове зібрання творів замінює наукове, опублікований в ньому авторський текст використовується при перевиданнях, якщо визнається науковою громадськістю авторитетним [2].
Відштовхуючись від концепції видання, упорядник планує змістове наповнення. У представлених проектах упорядниками виступають відомі літературознавці та літературні критики, що й визначає їхню відточену та продуману інновацію. Упорядники обирають цікаві теми й втілюють їх у професійно-ексклюзивному світлі; підбирають різні літературознавчі матеріали, спогади про авторів, унікальні листи, представляють дискусійні погляди, праці визначних письменників, критиків.
У виданнях присутні передмови від упорядників та післямова («переднє слово» та «від упорядника»). Таке представлення значно підвищує імідж видання, тому видавці, готуючись до оприлюднення суспільно значущих проектів, заздалегідь дбають про запрошення високоавторитетного спеціаліста до переднього слова [1, с. 134].
У виданнях також присутні два види зображальних матеріалів:
• ілюстрація на обкладинці (її призначення – захистити книгу від псування і виразити її зміст, головну ідею, тип видання і навіть видавничу організацію (наприклад, видавництво «Факт», що випустила книгу);
• ілюстрація-портрет ( портрети авторів).
У виданнях правильно відібрано систему членування текстів на ієрархічно підпорядковані частини. Роздроблення тексту на окремі частини полегшує читання книги, спрощує читачеві пошук потрібного фрагмента тексту, сприяє виділенню головного і другорядного.
Упорядник також піклується про режисуру та архітектоніку видання – його цілісність, домірність розташування частин, їх логічну співпорядкованість. Композиція і оформлення повинні найповніше відображати зміст твору, тип видання і його читацьке призначення.
Висновки
Дослідженні видання мають хорошу матеріальну конструкцію; вдале поліграфічне втілення. Книги довговічні, ремонтопридатні, надійні, кондиційні, релевантні, зручні в експлуатації. Щодо організованості довідково-допоміжного апарату, то: для зручності в користуванні зміст краще розташувати на початку; зменшити однотипну повторюваність колонтитулів. Естетична цінність видань полягає в інформаційній виразності та оригінальності. Зображальна концепція мало представлена (ілюстрації на обкладинках та ілюстрації-портрети), проте наявні різні видільні елементи (шрифтові й нешрифтові). Видання є композиційно цілісними як у зовнішньому, так і внутрішньому втіленні. Літературні проекти втілюють духовно-естетичні цінності національного спрямування. Книги відповідають індивідуальним і суспільним потребам населення; низький рівень соціально-морального старіння видань.
Список використаних джерел
1. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця : практичний посібник. – 2-ге вид., стереотипне. – К. : Наша культура і наука, 2006. – 560 с.
2. Козлова М. М. Редакторская подготовка литературно-художественных изданий : учебное пособие для студентов специальности «Издательское дело и редактирование». – Ульяновск : УлГТУ, 2000 ; Режим доступу : http://evartist.narod.ru/text12/59.htm.
3. Шевченко В. Художньо-технічне редагування : підручник. – К. : Паливода А.В., 2010. – 516 с.
Повідомлення відредагував Лера - Понеділок, 2012-02-20, 20.22 |
| |
| |
|
