«Я в цій багатогранності щаслива. Іде життя. І я життям іду…»: мелодія почуттів та поетика оптимізму

Відгук на збірку поезії Наталії Бідненко «Сумувало літо»

Поезія як неповторність, як «безсмертний дотик до душі» – такими категоріями вимірюється істинність лірики, глибина смислу і краса рядка. Збірка «Сумувало літо», бенефіс таланту, почуттів, любові поетеси Наталії Бідненко, сміливо вкладається у критерії неповторності.

Силою оптимізму автора, мелодійністю віршів, щирістю і глибиною почуттів компенсується часом невідшліфована рима чи неточне слово. Вірші сприймаються як одкровення жінки, яка кохала, кохає («Хай світ хоч переповниться чутками – Це все пусте! Ти лиш кохай мене») і  жадає кохати («Нічого, що ми досі не знайомі, – Ти все одно лише мене люби!»).

Кохання як синонім життя – таким воно постає в метатексті поезій Наталії Бідненко.

Світ кохання, пошуків, відкриттів, потрясінь і розчарувань, щастя і мрій, дощу і сонця, синтез зими і весни, літа і осені – все дивовижно, калейдоскопічно транслюється у кожній строфі як особлива метафора життя. «І хай там що – я ризикну!» – імперативі ліричної героїні, яка вміє кохати і в коханні вона черпає життєдайну силу і наснагу.

Жіноча інтуїція підказує ліричній героїні, у чому шукати сили для боротьби за своє щастя: «..є весна, і є свобода!». Природа визначає контури переживань і душевних вібрацій ліричної героїні. Її тонкі, щирі, незавуальовані переживання резонують з літом, осінню, зимою, весною; стани природи – дощ, сніг, спека, холод, вітер – підкреслюють душевний стан героїні, підсилюють жіноче щастя, а часом і душевну драму. Пейзаж душі ліричної героїні і природний пейзаж перебувають у стані постійного взаємодоповнення та взаємопроникнення. «Липневі зорі – зорі-чарівниці, Ви на любов ворожите мені» – яка вишукана поетична сентенція! Який потужний зачин для оповіді про любов і пристрасть, літо і трави, медові яблука, сонце і росу! («Липневі зорі»).

Лірична героїня поетеси часто живе у взаємозаперечувальних станах («Не прийду ніколи я до тебе…» на початку сповіді, а в кінці – «Чом же хочу повернутись знов?»). Вона то радісна, то печальна, то пал­ка, то стримана, то категорична, то наївна і безпосередня, як дитина, але вона завжди щира. Ця риса і є визначальною для художнього світу збірки «Сумувало літо». Без щирості віри автора дуже складно створити надійний фундамент, на якому будуватиметься сприйняття й осмислення смислів поезії. Поетесі вдається писати просто, але точно, прозоро, але глибоко, без зайвої гри зі словами і семантикою слів, без гри з почуттями, без компромісів із коханням, мріями і життям, без містифікацій і спекуляцій. Це так важливо з огляду на сучасний стан соціально-емоційних процесів, які відбуваються на планеті (я свідомо не вказую конкретну державу чи континент, тому що у глобальному вимірі проблема є всепланетарного масштабу!).

Світ її переживань найчастіше драматичний, але її образ сприймається в оптимістичному обрамленні. Синтаксис поезії рясніє окличними та імперативними реченнями, темпоритм поезії наділений відчутною енергетикою майбутнього, а отже, віри і надії як невід’ємних складових щасливого життя. Оригінальні авторські метафори-новотвори доповнюють самобутній фонд крилатих висловів українських класиків, як-от: «Життя моє, життя, ти не тролейбус, В тобі нема зворотного маршруту».       

Існує вічна загадка любові, є містифікація слів і почуттів, яка цю таємницю прагне відгадати. У творчому потрактуванні Наталії Бідненко кохання – «кіплінговий кіт». Непередбачуване, неприборкане, таємниче.

***

Бідненко Наталія Іванівна народилася 30 квітня 1949 року у м. Кіровограді. Заміжня, має двох синів-близнюків, двох невісток, двох онучок.

            Закінчила Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». Довгі роки працювала технологом на заводі, а з 1998 року – в Кіровоградському кооперативному коледжі економіки і права імені М.П.Сая – інженером лабораторії обчислювальної техніки, викладачем дисципліни «Безпека життєдіяльності». Обіймає посаду  лаборанта кафедри комп’ютерних технологій.

            Вірші почала писати у 2004 році, тобто у досить зрілому віці. У 2006 році її віршами зацікавився композитор Станіслав Тарадаєнко, і на сьогодні у репертуарі солістів Кіровоградської обласної філармонії кілька пісень на вірші Н.Бідненко.

У липні 2010 року на Кримському міжнародному фестивалі молодих виконавців соліст обласної філармонії Ярослав Страшной отримав Гран-Прі фестивалю; серед трьох пісень, які він виконував на конкурсі, була і пісня С.Тарадаєнка на слова поетеси «Надія, віра і любов».

            2 липня 2011 року у «Лісовій пісні» (с. Аникеєво, Кіровоградська обл.) відбувся Міжнародний фестиваль авторської пісні. Композитор і виконавець Валентин Могильний отримав диплом фестивалю за виконання пісень на вірші Наталії Бідненко.

            У репертуарі молодого музиканта і виконавця Андрія Шульги – 7 пісень на слова поетеси.

            «Вірші приходили до мене переважно російськомовні, і збірки я видавала лише російськомовні. «Сумувало літо» – перша моя збірка лірики українською мовою», - зазначає Наталія. – Не знаю, чим викликаний сьогодні мій творчий підйом, але в мене такий приплив натхнення, що не встигаю записувати нові вірші...».

Переконана, що творче піднесення Наталії Бідненко триватиме і надалі тішитиме читачів мелодійними віршами, які надихають на життя, заряджають позитивом, хвилюють і бентежать. Назва збірки «Сумувало літо» – на перший погляд, далека від оптимізму. Але її закономірність усвідомлюєш після перегорнутої останньої сторінки збірки. Згадується вислів М.Рильського «Як добре тій людині жить, яка в житті не знала суму». Сум як ностальгія, сум як ознака почуттів, сум як реакція на життя… парадигм може бути багато, але, як стверджує Наталія Бідненко, «І залишимось ми на віки, на віки у кохання  в солодкім полоні!».

                                     Ірина Ткаченко, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри видавничої справи та редагування Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка