3.Упорядкування
інформаційних он-лайн-матеріалів про листівки, плакати, етикетки, рекламні
видання (у жанрі збірника матеріалів вказаної тематики, упорядкованих за тематичним принципом).
(Структура: назва видання, посилання (офіційна веб-адреса), анотація)
5.Упорядкування
довідника відомих колекціонерів плакатів, листівок, етикеток.
6.Упорядкування
науково-популярного видання «Цікаві факти з історії листівок, плакатів,
етикеток».
7. Створення каталогу видавництв, які спеціалізуються на створенні листівок (Структура: назва видавництва, посилання (офіційна веб-адреса), анотація діяльності).
Хочу поділитися своїм поглядом на цю проблему: краще оприлюднити результати власного творчого пошуку, ніж не з'явитися на заняття або ілюструвати свої концепцію чужими розробками.
Те, що роботи оприлюднюються, має стимулювати студентів, майбутніх редакторів і видавців, до самовдосконалення.
Вважаю, що показовим є кількість оприлюднених проектів - відважилися найсміливіші, найвідповідальніші студенти із 44 групи, які презентували авторські спроби. Для декого було складно в емоційному плані, комусь далося легко з презентацією, а от сигнальний примірник потребує вдосконалення.
Але на те й існує навчання - процес, у якому відбувається пошук, відкриття, ствердження, злети і падіння, розчарування, винагороди!!!
Бути сміливим - це прекрасно! Кожна людина потребує конструктивної критики.
Для чого і для кого робити те, що ніхто не побачить, не прочитає, не відчує, не оцінить?
Я вважаю, що студенти 4 курсу не надто компетентні в плані розробок концепцій листівок, плакатів. Людина повинна мати дизайнерську освіту, або, хоча б, пройти курс маркетингових технологій, реклами, іміджмейкінгу. Відтак концепції не надто вдалі, щоб експонувати їх на широкий загал. Адже наші розробки бачитиме весь інтернет. Це просто сором викладати недоопарацьовані проекти, сирі розробки. Це неправильно. Я пропоную працювати у міні-групах для покращення результативності. Будь-який інформаційний продукт потребує граничної кількості можливостей і вмінь. Ми, на жаль, не маємо таких якостей. Вони набуваються з досвідом.
Виставляти на сайті наші розробки - це отримати можливість почути критику зі сторони. Думаю, кожному відвідувачу зрозуміло, що це студентські проекти і вони не досконалі. У принципі, кожен має право демонструвати чи не демонструвати зроблене. Але готовність відповідати за свій продукт і чути критику (не обов'язково погоджуватися з нею) – це одна з основних рис професійного редактора. Якщо не навчимося зараз – потім буде морально важко.
