Блог
Головна » 2012 » Січень » 27 » I Don't Know How She Does It16.17 I Don't Know How She Does It |
| Мої роздуми після перегляду фільму. Це запитання у різних його варіаціях доводиться чути часто. У нас троє синів, навчання, робота, бізнес-спроби, громадська діяльність...Є амбіції, мрії, є плани, є конкретні дії. Мотивують діти - їх потрібно ставити на ноги, давати приклад для наслідування. Цей стимул є провідним. У всіх людей всього 24 години на добу, тільки кожен їх по-різному проживає. Сім'я - це команда, де кожен гравець може розраховувати на підтримку і розуміння. Мені пощастило гарти у надійній команді. Мені щастить на хороших людей. Гендерний аспект. У мене є досить потужний імператив, який я собі встановила після вступу в аспірантуру. Він пов'язаний із смаствредженням себе як науковця, жнки-науковця. Це передбачає колосальну роботу - з текстом, джералами, авторами, з собою і над собою; може бути визнання за пророблену роботу, створення іміджу успішної жінки, коло зацікавлень якоївиходить далеко за межі кулінарії, прибирання на прання; утвердження соціальних позицій як викладача, ріст у професійному напрямку. Як цього досягти, паралельно виховуючи трьох дітей, найменшому з яких щойно виповнився рік?????? Питання поєднання сім'ї, дітей з кар'єрою дискусійне, у кожного своя версія і свій формат втілення амбіцій. Жінці важче чи чоловікові? Чоловікові важко біля успішної жінки? Чи біля жінки ,яка трощить стереотипи і працює до 3 ранку? Важко і чоловікові, і жінці, і якщо не буде розуміння, взаємоповаги, тоді немає бажаного результату, тоді не тішить отриманий результат, навіть бажаний. Що я втрачаю. Сьогодні, в переддень дня народження, різні думки з'являються. Ще й перегляд фільму додав особливого смаку роздумам. Я усвідомила, що за рік пршого рок ужиття Матвія я не зробила жодного запису у альбомі із його досягненнями - перша посмішка, звук, зуб, поведінка...Для Матвія у нас навіть такого альбому немає. Альбоми Назара і Любчика заповнені, читаєш, а перед очима день за днем виринає! Здається, що не з тобою це все відбувалося! У мене пам'ять на деталі: я пам'ятаю всі звершення Матвіюші, але я їх не занотовувала! Чому? Бо в час, коли дитина спить або дає можливість щось зробити, ти працює над навчально-методичними комплексами, статтями, дисертацією, монографією, бланками замовлень, читаєш...Я вже не наголошує, о ми, як і всі земні люди, готуємо, прибираємо, спимо. Іноді втрачаєш відчуття часу. Віддаєш час науці, а не дітям. Колись воно відгукнеться. Замість моря і гір тобі сняться тексти, зустрічі із науковим керівником, цифри, клієнти...гірше, кол перестають снитися сни. Часом, в кінці дня, ти помічаєш, що забув почистити зуби. Не можу згадати, коли востаннє були вдвох з чоловіком у кіно. Кожну годину, відносно вільну, віддаєш книгам, комп'ютеру. Дуже болісно, коли за один прогріх, забувають про попередні тої досягнення. Ненавиджу бюрократизм. Жертвуєш здоров'ям, часом, а глянеш на наш політикум, і стає огидно. "І ні хвилиночки не гаю, а не встигаю..." Це і є суть життя! Жити, не спати, не жалітися, не опускати рук, використовувати свій потенціал, ризикувати, пробувати, відважуватися, знаходити, втрачати, берегти, любти, радіти, фарбувати, заховплюватися, мріяти, терпіти, сподіватися, розраховувати, співчувати, терпіти (свідома тавтологія), будувати, плакати, доводити, не блазнювати, розуміти, жити, жити, жити!!!!  |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |